Ефективність земельних ресурсів: чим визначається та як підвищити
Зміст
- Чи можна збільшити дохід з 1 га землі, та що на нього впливає
- Вплив природних факторів на врожайність земельних ресурсів України
- Технологічні аспекти ефективного використання земельного фонду України
- Матеріально-технічна база для підвищення ефективності земельних ресурсів
- Охорона земельних угідь та боротьба з їх деградацією
- Як ефективно використовувати земельні ресурси
Земельний фонд України включає великі площі з родючим ґрунтом, придатним для вирощування різних культур. Однак нераціональне використання земель (неправильний сівозмін, забруднення ділянок відходами) призводить до їх деградації та зниження врожайності, що позначається на прибутку фермерських підприємств і приватних господарств. Багато фермерів намагаються підвищити ефективність своїх с/г угідь. Але від чого вона залежить і як це зробити?
Чи можна збільшити дохід з 1 га землі, та що на нього впливає
Прибутковість с/г підприємства безпосередньо залежить від типу та кількості вирощуваної продукції. Урожайність більшості культур визначається кількостю продукції зібраної з 1 Га землі, відповідно, чим більше центнерів з 1 га може зібрати фермер, тим вище його прибуток. Даний показник у різних культур може відрізнятися в залежності від типу ґрунту, технології догляду, використання добрив, інших чинників та чим він вищий, тим вище й ефективність земельної ділянки.Та щоб підвищити прибутковість досить враховувати ці фактори при виборі та вирощуванні культури.
Вплив природних факторів на врожайність земельних ресурсів України
Природні фактори є основними при визначенні врожайності та головна їх особливість в тому, що істотно знизити їх вплив неможливо. С/г підприємству потрібно просто враховувати природні особливості регіону та ґрунту при формуванні бізнес-стратегії та аграрного плану на рік. Наведені нижче методи допоможуть правильно це зробити.
Запровадження науково обгрунтованої системи землеробства
Науково обґрунтована система землеробства заснована на даних, отриманих в результаті дослідження грунтів в тому чи іншому районі. Вона передбачає комплекс заходів щодо обробки ґрунту, включаючи ефективну боротьбу з бур'янами, способи передпосівної та пожнивної обробки, відповідний тип добрив і т.д.
Система будується на наступних засадах:
- Вибір найбільш відповідних для тієї чи іншої культури ділянок;
- Раціональне використання земель з сівозмінами та «щадними» періодами;
- Чергування культур для відновлення корисних речовин ґрунту;
- Облік кліматичних та ландшафтних особливостей угідь.
Основна відмінність в тому, що вибір і техніка вирощування культури повинна визначатися не за бажанням або на основі можливостей землевласника, а тільки на підставі наукових даних.
Збереження та підвищення економічної родючості ґрунту
Економічна родючість ґрунту, це сума природної та штучної врожайності. Даний показник демонструє загальну ефективність землі та залежить як від природних, так і від технологічних факторів. Підвищення економічної родючості передбачає:
- Збереження природних властивостей ґрунту, завдяки яким забезпечується врожайність культур;
- Використання сучасних методів штучного підвищення врожайності (добрива, нові технології обробки).
Важливо впроваджувати обидва принципи без шкоди один одному – добрива та пестициди не повинні призводити до деградації ґрунту, а відмова від зниження кислотності (для збереження природних умов) до падіння врожайності.
Технологічні аспекти ефективного використання земельного фонду України
На відміну від природних, технологічні чинники безпосередньо визначаються підприємством, тому при правильному їх виборі, фермер може істотно підвищити врожайність культури або навпаки, погіршити стан ґрунту. Технологічні аспекти включають терміни, прийоми та техніки обробки ґрунту та конкретної культури.
Сівозміни
Сівозміна – це чергування порядку вирощування сільськогосподарських культур на ділянці для забезпечення цілей:
- Економічних – віддаленість вирощуваної продукції від споживача;
- Біологічних – зменшення кількості бур'янів та шкідників на ділянці;
- Агрохімічних – забезпечення грунту поживними речовинами;
- Агрофізичних – створення сприятливої структури верхнього шару ґрунту.
Конкретна сівозміну (перелік та чергування культур) залежить від типу вирощуваних культур (зернові, овочі, просапні) та визначається в кожному випадку індивідуально.
Правильне чергування рослин не тільки збереже родючі властивості землі, а й підвищить врожайність певних культур або дозволить створити умови для вирощування нових.
Раціональна обробка ґрунту
Раціональна обробка ґрунту передбачає використання таких методів, способів та технологій обробки, які:
- Зберігають структуру верхнього шару;
- Не призводять до ерозії та руйнування ґрунту;
- Зберігають водний баланс в верхніх шарах;
- Не порушують чергування шарів грунту.
Збереження природної структури ґрунтів сприяє підвищенню врожайності та є поширеною тенденцією ведення фермерського господарства в різних країнах світу. Для забезпечення раціональної обробки, наприклад, відмовляються від важких плугів, замінюючи їх дисковими або фрезерними культиваторами.
Використання високоврожайних сортів
Підвищити врожайність культури можна й за рахунок застосування окремих її сортів, адаптованих до тих або інших кліматичних умов та типам грунту. Сорти можуть бути виведені:
- Селективним методом – з поступовим добором найбільш високоврожайних або великих рослин;
- Генної модифікацією – зміною ДНК для додання культурі необхідних властивостей (наприклад, прищеплений ген посухостійкості кукурудзі).
Шкідливість ГМО продукції не доведена, але вона має істотний «економічний» мінус – щороку потрібно закуповувати нове насіння, оскільки зібране насіння не може розвинутися в повноцінну рослину.
Також існують сорти, що підвищують врожайність культури за рахунок більшого споживання поживних речовин із ґрунту. Вони дають бажаний результат, але швидко стомлюють угіддя, застосовувати варто тільки на ґрунтах з підвищеною кількістю необхідних речовин або чергуючи сівозмінами.
Оптимальні терміни виконання технологічних операцій
Обробка ґрунту та культур проводиться в чітко визначений час. Наприклад передпосівні роботи рекомендовано проводити на помірно зволоженою ґрунті, нежаркими днями, а ранішнє підгортання може спричинити пошкодження занадто малих рослин. Вчасність операцій по догляду (в першу чергу внесення добрив та видалення бур'янів) також впливає на врожайність культури та ефективність ґрунту.
Для визначення оптимальних термінів обробки беруться до уваги кліматичні умови, фізичні та хімічні властивості ґрунту в той або інший період. Точний термін може змінюватися від року до року, але в рамках періоду обробки в даному регіоні.
Боротьба зі шкідниками та хворобами рослин
Шкідники та різні захворювання впливають на стан культури, кількість та якість одержуваних на виході плодів, тому активна боротьба з ними та профілактика дозволить зберегти врожайність або навіть підняти її. Існує кілька способів протидії:
- Хімічний – розпорошення на ділянках з посівами фунгіцидів, гербіцидів, інсектицидів та інших хімічних речовин для зниження популяції шкідників та запобігання хворобам. Важливо, щоб хімікат не шкодив кореневій системі культури та не провокував деградацію ґрунту.
- Агротехнічний – полягає у висадженні рослин в сприятливий грунт та у відповідний час. Багато хвороб викликає занадто сухий або перезволожених ґрунт, а через запізніле висівання, схід культури може припасти на період активності шкідників.
- Біологічний – найбільш "органічний". Полягає у висадженні на ділянках зі шкідниками культур, які не придатні для їх харчування або мають неприємних для комах та жуків запах. Вимагає тривалого часу для знищення популяції шкідника, але не шкодить ґрунту.
- Механічний – найбільш простий, часто застосовується невеликими фермерськими господарствами та передбачає фізичне знищення та струшування з рослин жуків, личинок, черв'яків та інших видів паразитів.
Матеріально-технічна база для підвищення ефективності земельних ресурсів
Від матеріально-технічної бази фермерського підприємства безпосередньо залежить як, коли та скільки землі воно може обробляти та скільки ресурсів на це витрачає. Наприклад, сучасна с / г техніка використовує для обробки ґрунту більш ефективні та щадні методи, які дозволяють запобігти ерозії та інші несприятливі явища. Крім того, на врожайність може впливати та своєчасне внесення добрив, для зберігання та транспортування яких потрібні техніка та приміщення.
Система машин
Зараз для обробки ґрунту під різні культури та в різні пори року використовується цілий автопарк різної техніки. Кількість машин зростає пропорційно кількості вирощуваних культур та розмірами угідь. Велике фермерське підприємство повинно містити машини для:
- Обробки ґрунту (бороны, плуги);
- Внесення добрив та хімікатів;
- Догляду за рослинами (спеціальні культиватори для підгортання, зрізання бур'янів);
- Збору та транспортування врожаю (вантажні автомобілі, комбайни).
При відсутності необхідної машини або її заміни ручною працею значно зростає час виконання операцій та відсоток втрати врожаю, що знижує кількість продукції на виході, а отже й дохід підприємства.
Обслуговування, ремонт та зберігання техніки
Від технічного стану автопарку підприємства безпосередньо залежить ефективність роботи с / г машин та своєчасність виконання операцій. Невчасний ремонт та використання несправної техніки призводить до додаткових фінансових витрат та втрати частини врожаю, тому важливо забезпечити:
- Інфраструктуру для ремонту автопарку (майстерні);
- Укомплектований штат водіїв та механіків;
- Приміщення для зберігання та зимової консервації невикористовуваних машин.
Рекомендовано періодично проводити огляд невикористовуваної техніки для підтримки її технічного стану. Не менш важливо (особливо для великих підприємств) налагодити безперебійне постачання або зберігання палива, щоб уникнути простоїв в роботі.
Придбання та заготовлення добрив
Для підвищення врожайності сільськогосподарських підприємств використовують органічні та неорганічні добрива. При цьому більшість з них вноситься в певний період, зазвичай, на передпосівних або пожнивних роботах (наприклад, калійна сіль – восени).
Добрива можна (та потрібно):
- Купити – в першу чергу мінеральні добрива, які неможливо виробляти самостійно;
- Заготовити – органічні добрива типу гною, курячого посліду або деревної золи. Велике підприємство може мати власну базу заготовки.
Більшість господарств комбінують органічні та неорганічні добрива, але незалежно від типу потрібне їх зберігання в належних умовах. Для заздалегідь придбаних або заготовлюваних добрив слід відвести окремі приміщення та ділянки під зберігання.
Відмова від внесення добрив при багаторічному інтенсивному використанні призведе до деградації ґрунту та зниження врожайності.
Охорона земельних угідь та боротьба з їх деградацією
Природоохоронні фактори, як і технологічні залежать від фермерського підприємства, але якщо останні працюють за принципом «не нашкодь» та полягають в раціональній обробці ґрунту, то перші проводяться за принципом «допоможи». Цілеспрямована охорона земельних угідь та запобігання погіршення стану їх ґрунту вимагає активних дій, про які розказано нижче.
Необхідність відведення земель для цілей, які не є сільськогосподарськими
Згідно із законодавством України для ведення сільського господарства використовуються найбільш родючі та придатні для цього ділянки. Однак навіть на таких землях часто розміщуються великі промислові підприємства, які за короткий термін роблять прилеглі ділянки непридатними, забруднюючи їх. Тому для несільськогосподарських цілей відводяться окремі ділянки з встановленням охоронних та буферних зон, що запобігає деградації родючого ґрунту.
Той же принцип працює всередині великих с/г підприємств, яким слід виділити під розміщення об'єктів інфраструктури найбільш несприятливі ділянки, залишивши під посів культур найбільш родючі. При цьому бажана наявність тих же буферних та охоронних зон.
Боротьба з ерозією ґрунтів
Ерозія – це погіршення якості та порушення структури верхнього, родючого шару ґрунту. Розрізняють водну та вітрову ерозію – остання часто зустрічається в степових регіонах. Внаслідок ерозії змінюється водний режим земель, вимиваються поживні речовини, та порушується рельєф ділянки. Для протидії ерозії рекомендовано:
- Влаштовувати лунки та борозни для затримання води;
- Обробляти землі на схилах поперек схилів;
- Чергувати смуги просапних культур та культур суцільного посіву;
- Застосовувати вузькорядний посів культур;
- Обробляти ґрунт з залишенням стерні та залишків рослин.
Це лише базовий перелік можливих методів боротьби з ерозією різного типу.
Рекультивація земель
Рекультивація – один з найбільш складних та радикальних способів боротьби з деградацією землі, який використовується на сильно забруднених, виснажених або неродючих ділянок. Комплекс робіт включає:
- Зняття верхнього шару неродючого або забрудненого ґрунту;
- Відновлення рельєфу (засипання ям, розрівнювання насипом);
- Очищення знятого ґрунту або ввезення придатного для ведення сільського господарства з іншого території;
- Покриття ділянки родючим шаром ґрунту з подальшим внесенням добрив та дотриманням правил для відновлення його родючості.
Варто відзначити, що рекультивація проводиться тільки з дозволу держ. органів, а самостійне зняття та вивезення грунту переслідується законом.
Лісонасадження
Широко використовуються в степових та лісостепових регіонах України для боротьби зі зневодненням та вітрової ерозією земель. Даний метод передбачає вирощування захисних лісосмуг вздовж земельних угідь, на схилах та інших ділянках з підвищеним ризиком ерозії. Розрізняють:
- Прияружні та прибалочні насадження;
- Насадження на зрошуваних землях;
- Лісосмуги для захисту полів.
Висаджують, як правило, посухостійкі дерева на визначеній відстані для формування необхідної структури захисної смуги.
Зниження кислотності ґрунтів
Для обчислення рівня рН в ґрунті проводиться спеціальний хімічний аналіз, на основі якого й визначається ступінь кислотності ґрунту. Розрізняють:
- Слабокислий ґрунт – вище 7 рН;
- Нейтральний ґрунт – приблизно 7 рН;
- Кислий ґрунт – нижче 7 рН.
Від показника кислотності залежить можливість вирощувати ті чи інші культури, особливо не родючими є кислі ґрунти, тому кислотність на таких землях потрібно знижувати.
Найбільш поширений метод зниження кислотності – внесення вапна або інших вапняних мінералів (наприклад, доломітового борошна). Можна також застосовувати деревну золу, якщо є її джерело (зазвичай, відходи виробництва).
Як ефективно використовувати земельні ресурси
З вищевикладеного можна зрозуміти, що врожайність тієї чи іншої культури та ефективність земельної ділянки залежать від цілого ряду чинників. Щоб підвищити родючість ґрунту, запобігти погіршенню її якості та підняти прибуток с/г підприємство повинно:
- Враховувати природні особливості ґрунту (тип ґрунту, його кислотність, зволоженість) при виборі культури вирощування;
- Застосовувати сучасні методи обробки землі та вирощування культур, що включають сівозміну, знищення шкідників та щадну обробку ґрунту.
- Забезпечити матеріально-технічну базу не тільки для зберігання та перевезення врожаю, але й для ефективного використання технологій з попереднього пункту. У тому числі техніку та приміщення для добрив.
- Активно боротися з деградацією земельних угідь шляхом лісонасаджень, нормалізації кислотності та в крайніх випадках – проведенням рекультивації ділянки.
Суть даних методів зводиться до максимального збереження чинників, що сприятливо впливають на врожайність та усунення негативних природних або техногенних аспектів.
