Основні технологічні помилки при обробці ґрунту та їх запобігання

Зміст

1. Як оранка ґрунту може вплинути на зростання культур
2. Чому важливо закладати пожнивні залишки в верхні шари ґрунту
3. Чим небезпечна літня культивація ґрунту для закладення залишків
4. Шкідлива передпосівна обробка ґрунту важкими дисковими боронами
5. Неефективна технологія обробки ґрунту з великою кількістю проходів
6. Запізніла мінімальна обробка ґрунту
7. Основний обробіток ґрунту повинна проводиться на "дозрілому" ґрунті
8. Обробка ґрунту навесні при висіві озимих культур
9. Невигідність використання застарілої техніки
10. Як підвищити родючість ґрунту за рахунок трудової дисципліни
11. Неправильне мульчування ґрунту
12. Неефективна підготовка ґрунту з глибокою обробкою
13. Постійна мінімальна обробка
14. Відмова від попереднього тестування нововведень
15. Як виправити ситуацію

Серед причин, що впливають на врожайність та продуктивність сільськогосподарського підприємства окремо можна виділити помилки при обробці ґрунту та проростаючих культур. Вони характерні тим, що:

1. Повністю залежать від дій власника бізнесу та співробітників (на відміну від погодних умов та деяких хвороб);
2. Для їх усунення часто не потрібні додаткові вкладення або витрати;

Однак далеко не кожен аграрій або фермер може помітити ці помилки та вчасно їх усунути.

Як оранка ґрунту може вплинути на зростання культур

Технологія обробітку ґрунту включає кілька типів оранки, пожнивної та передпосівного обробітку, призначених для застосування на різних ґрунтах та в різних кліматичних умовах. Ці нюанси не завжди враховуються фермерами та аграріями, що призводить до втрати вологи ґрунтом, порушення її структури, втрати поживних речовин та інших несприятливих факторів.

У цій статті ми розглянемо найбільш поширені помилки фермерів, які погіршують стан ґрунту та знижують вихід продукції, щоб читачі змогли виявити та усунути причину втрати ефективності с / г бізнесу.

Чому важливо закладати пожнивні залишки в верхні шари ґрунту

С / г підприємства після осіннього збирання зернових культур очищають поле від соломи. Це дійсно полегшує наступні посівні роботи, але призводить до дефіциту азоту у верхніх шарах ґрунту, якщо добриво не вносилося додатково.

Запобігти дефіциту азоту можна, заклавши залишки соломи та додавши до неї аміачної селітри з розрахунком 30 кг на 1 т соломи. З тонни зерна на поле залишається приблизно стільки ж соломи, тому якщо врожайність 7 т з 1 га, то буде потрібно 210 кг селітри / га.

Рішенням також є залишення соломи на поверхні, але тоді її потрібно подрібнити комбайном до довжини 5-6 см. Подальший поверхневий обробіток ділянки можна провести за допомогою пружинної борони або легких дискатори.

Чим небезпечна літня культивація ґрунту для закладення залишків

Жертвуючи весняним закладенням пожнивних залишків, фермери часто вдаються до літньої культивації. Замінювати весняне закладання літньою, вкрай не рекомендується. Після збирання культури, ґрунт залишається висушеній. І при подальшій обробці з верхнього шару вивертаються великі, тверді пласти. Особливо яскраво це виражається в степових регіонах з невеликою кількістю ділянок. Розробити ці пласти можна буде тільки після 3-4 дощів, але це додаткові часові та матеріальні витрати.

Літня оранка допустима лише з метою вивертання коренів бур'янів, які потім "вигорають" на сонці та подрібнюються.

Шкідлива передпосівна обробка ґрунту важкими дисковими боронами

Використання важких дискових агрегатів при весняній обробці призводить до виривання великих пластів верхнього шару ґрунту, їх вивертання та як наслідок втрати вологи, гумусу і поживних речовин.

Використовувати дискові борони можна замість плуга, але тільки при наявності вирівнюючого катка й тільки на грунтах, які пройшли пожнивний осінній обробіток. Вірно використовувана дискова борона створює хороше підгрунтя під посів ранніх та пізніх ярих.

Неефективна технологія обробки ґрунту з великою кількістю проходів

Деякі знаряддя для глибокого обробітку (особливо старого зразка) мають невелику ширину захвату. Обробка з їх використанням вимагає більше часу, збільшуються витрати на паливо та амортизацію техніки.

Підвищити ефективність обробітку можна, використовуючи легкі знаряддя (дисковий плуг, пружинна борона) та замінивши глибоку обробку середньою або поверхневою. Наприклад, замість оранки можна застосовувати глибоке дискування. Це дозволить скоротити паливні витрати в 1,5 рази, збільшити швидкість обробки, а крім того, зберегти структуру верхніх шарів ґрунту.

Запізніла мінімальна обробка ґрунту

У деяких випадках фермерські господарства не встигають або з якихось інших причин не проводять пожнивної обробки ділянки, залишаючи на ньому залишки культур. Фермери переносять осінню обробку на весняну, поєднуючи її з передпосівною, при цьому основна ставка робиться на сівалки прямої сівби, що застосовуються і на погано розроблених грунтах.

Небезпека відмови від осінньої обробки полягає в швидкому розвитку бур'янів в посівний період. В результаті шкідливі рослини будуть випереджати в розвитку засіяні культури, гальмувати їх проростання й зростання та витягати з ґрунту поживні речовини.

Основний обробіток ґрунту повинна проводиться на "дозрілому" ґрунті

За загальним правилом оранка ґрунту повинна проводиться пізно восени, при цьому вибір часу залежить не стільки від дати, скільки від стану ґрунту - він повинен бути не перезволоженим й не висушеним. Можна провести "експрес-тест" на ґрунт - для цього візьміть жменю землі та опустіть її на землю з метрової висоти, якщо вона розпалася і не злиплася в ком, то ґрунт придатний для оранки.

Найбільш поширена проблема при основній обробці - її запізнення, спричинене затяжними осінніми дощами. Найчастіше в таких випадках фермери проводять оранку відразу після дощу через що ґрунт спресовується та формуються великі, погано розроблювані брили. Уникнути такого розвитку подій можна, провівши обробку після перших морозів, коли ґрунт промерзне на 5-10 см й стане розсипчастим.

Обробка ґрунту навесні при висіві озимих культур

Йдеться про відмову багатьох фермерів від ранньовесняного боронування озимих. Кілька десятиліть тому цей прийом використовували для боротьби з бур'янами, затримуючи таким чином їх розвиток на етапі проростання культури. Зараз проти бур'янів використовують гербіциди та інші отрутохімікати, що працюють на порядок ефективніше боронування.

Однак боронування ранньою весною виконує й іншу важливу функцію - закриття і збереження вологи в ґрунті. А адже саме запас вологи в степових регіонах визначає розвиток та врожайність зернових (та й інших культур).

Регулярне боронування з часом також дозволить відмовитися від внесення гербіцидів, але тільки за умови, що на ділянці невеликий відсоток бур'янів та їх економічна втрата несуттєва.

Невигідність використання застарілої техніки

Найчастіше с / г підприємства працюють в степовій зоні на відносно невеликій площі (до 200 га). Мають у своєму розпорядженні застарілий автопарк техніки. До сих пір можна побачити оранку важкими тракторами Т-150К або ДТ-75, на яких встановлюють культиватор для трактора глибокої обробки КТС-4.

Інтенсивна обробка із застосуванням важкої техніки руйнує структуру ґрунту, призводить до її надмірного ущільнення та втрати поживних речовин. Крім того, назвати збережений з часів СРСР автопарк енергоефективним складно - застаріла техніка має більшу витрату палива, ПММ, а також підвищує амортизаційні витрати через понад часті поломки.

Щоб знизити витрати на ремонт культиватора, та решти автопарку й підвищити врожайність потрібен перехід до більш щадних технологій обробки із застосуванням нової техніки. Наприклад, можна використовувати легкі борони дискові причіпні, що працюють на глибину до 8 см, а не 18 та встановлювати їх на міні- або середні трактори (якщо дозволяють особливості ґрунту).

Як підвищити родючість ґрунту за рахунок трудової дисципліни

Часто проблеми з проростанням та розвитком культур виникають через неякісний обробіток ділянки. Механізатори, особливо які працюють поза штатом підприємства часто намагаються заощадити на пальному або зменшити амортизаційні витрати використовуючи свої "методи".

Наприклад, щоб знизити навантаження на плуг і трактор, водій може зменшити глибину оранки, злегка піднявши гідроциліндр. До тієї ж категорії відноситься залишення при культивації або оранці необроблених смуг, які благополучно прикриваються шаром ґрунту.

Не допустити падіння врожайності в подібних випадках легко - достатньо належним чином стежити за роботою механізаторів та встановити належну трудову дисципліну на підприємстві.

Неправильне мульчування ґрунту

Багато сільськогосподарських підприємств впевнені, що обробляють ґрунт за сучасними технологіями mini-till та no-till. Якби це було дійсно так, то інтенсивність руйнування посівних площ вдалося б значно знизити і продовжити термін їх експлуатації. Проблема в тому, що в Україні дуже мало хто з фермерів вміють працювати по mini-till та no-till.

Наприклад, щоб вийти на рівень no-till (повна відмова від глибокої обробки ґрунту) потрібно сформувати на ділянці колію під технічні потреби та років 10 не видаляти з нього пожнивні залишки. mini-till передбачає глибину обробки не більше 6 см з застосуванням пружинних борін.

І навіть якщо легкі дискатори та борони на підприємстві присутні, то їх використання в поєднанні з важкою застарілою технікою призводить до надмірного ущільнення ґрунту. Тому таку оранку можна назвати mini-till тільки умовно.

Неефективна підготовка ґрунту з глибокою обробкою

Традиційна система обробітку ґрунту передбачає практично щорічну глибоку оранку із застосуванням важких плугів. Часте перевертання шарів ґрунту порушує її структуру, прискорює втрату вологи та сприяє мінералізації гумусу, що в результаті призводить до зниження врожайності.

Вирішити проблему можна більш гнучким підходом до вибору технології обробки, в якому чергується глибока оранка та безвідвальна обробка ґрунту.

Постійна мінімальна обробка

Інший полюс попередньої помилки - пересвідчившись у низькій ефективності відвальної оранки фермери намагаються постійно працювати тільки з легкими боронами та культиваторами. З року в рік може використовуватися виключно вертикальна оранка ґрунту.

Вибір на користь легкої обробки (також як і важкої) повинен грунтуватися на наукових даних та досвіді роботи з ділянкою. Спочатку слід визначити особливості ґрунту, рівень зволоженості, кількість та склад поживних речовин й тільки потім вирішувати, який тип оранки використовувати.

Відмова від попереднього тестування нововведень

Прагнучи підвищити ефективність вирощування с / г культур деякі підприємства без попередньої перевірки запозичують іноземні напрацювання або вводять принципово нові технології обробітку ґрунту. У деяких випадках це дає очікуваний результат, в інших справи тільки погіршуються.

Щоб уникнути такої гри в "російську рулетку" фермерським господарствам рекомендовано сформувати невелику дослідну ділянку в межах 20-40 соток (якщо площа угідь дозволяє, то краще декілька таких ділянок). На них можна перевіряти, як себе покаже та чи інша техніка обробки на конкретному типі ґрунтів та з конкретною технічною або харчовою культурою.

Як виправити ситуацію

Як можна зрозуміти, помилки що допускаються сільськогосподарськими підприємствами, впливають в першу чергу на структуру та якість ґрунту, від якого залежить подальший врожай та прибуток. Уникнути можливих негативних наслідків можна, й для цього достатньо:

• Дотримуватися термінів проведення основних операцій з обробки;
• Оновити автопарк підприємства, включаючи трактори та знаряддя для обробітку;
• Встановити належний рівень трудової дисципліни;
• Вибирати технологію обробки виходячи з показників ґрунту та наукових даних;
• Використовувати альтернативні "легкі" способи обробки, чергуючи їх з традиційними технологіями.

Для вирішення більшості з цих проблем не потрібні додаткові вкладення, а там, де витрати потрібні, вони окупляться вже через кілька років за рахунок поліпшення експлуатаційних якостей техніки та грунту. Помітити підвищення продуктивності підприємства можна буде вже при першому циклі вирощування.